Військовослужбовець має висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), згідно з яким його мати потребує постійного стороннього догляду. Вони проживають разом, інших осіб, які фактично здійснюють догляд, немає. Однак мати не має встановленої групи інвалідності.
Чи може військовослужбовець звільнитися зі служби за сімейними обставинами?
Коротка відповідь: під час дії воєнного стану самого висновку ЛКК та підтвердження спільного проживання недостатньо. Для звільнення у зв'язку з необхідністю постійного догляду за матір'ю або батьком закон вимагає, зокрема, наявності інвалідності I або II групи.
Водночас існують важливі законодавчі нюанси, а практика Верховного Суду дозволяє захищати права військовослужбовців від формального підходу командування.
1. Що передбачає закон під час воєнного стану
Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII, підставою для звільнення є необхідність постійного догляду за одним зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка), який має інвалідність I чи II групи.
При цьому закон встановлює додаткову умову: відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або наявність передбачених законом обставин, за яких такі особи самі потребують постійного догляду.
Отже, необхідно документально підтвердити не лише стан здоров'я матері чи батька, але й відповідні сімейні обставини.
2. Чому висновку ЛКК недостатньо
Висновок ЛКК про необхідність постійного стороннього догляду та документ про встановлення інвалідності мають різне правове значення.
Висновок ЛКК підтверджує медичну потребу людини в догляді.
Документ про інвалідність підтверджує відповідний правовий статус та встановлену групу інвалідності.
Ці документи не є взаємозамінними.
Якщо мати потребує постійного догляду, але не має інвалідності I або II групи, одна з обов'язкових умов зазначеної підстави звільнення відсутня.
Так само довідка про спільне проживання чи документ, виданий через ЦНАП, самі по собі не підтверджують виконання всіх вимог статті 26 Закону.
3. Що змінилося у законодавстві
Різні правила для особливого періоду та воєнного стану
Важливо не плутати два правові режими.
У пункті 2 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII передбачені положення щодо постійного догляду за хворими батьками на підставі медичного висновку.
Однак цей пункт регулює звільнення під час особливого періоду, крім періоду дії воєнного стану.
Під час воєнного стану застосовується пункт 3 частини дванадцятої статті 26, який встановлює інші, більш конкретні вимоги.
Тому посилання лише на висновок ЛКК без урахування відповідного правового режиму може призвести до відмови у звільненні.
Перехід від МСЕК до ЕКОПФО
З 1 січня 2025 року в Україні запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування особи — ЕКОПФО, яка замінила медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).
Тепер питання встановлення інвалідності вирішують експертні команди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.
Це означає, що за наявності відповідних медичних підстав особа, яка потребує стороннього догляду, може звернутися до лікуючого лікаря для вирішення питання про направлення на ЕКОПФО.
Однак встановлення інвалідності не є автоматичним наслідком висновку ЛКК. Експертна команда оцінює стійкі порушення функцій організму, ступінь обмеження життєдіяльності та інші визначені законодавством критерії.
4. Позиція Верховного Суду: інший родич існує, але доглядати не може
Особливої уваги заслуговує постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24.
У цій справі військовослужбовець просив звільнити його для догляду за батьком з інвалідністю I групи.
Командування відмовило, посилаючись на наявність іншого сина, який також був військовослужбовцем.
Верховний Суд звернув увагу, що сама формальна наявність родича ще не доводить його реальної можливості здійснювати постійний догляд.
Зокрема, проходження військової служби може об'єктивно унеможливлювати такий догляд.
Суд погодився з висновками про неправомірність формального підходу до оцінки сімейних обставин.
Ця постанова має важливе практичне значення: за наявності іншого родича необхідно оцінювати не лише факт споріднення, а й реальну можливість виконання обов'язків із догляду.
Однак слід враховувати межі цього рішення. Воно не скасовує вимогу щодо інвалідності I або II групи матері чи батька. У розглянутій справі відповідна інвалідність була встановлена.
5. Які документи необхідні для звільнення
Пакет документів формується з урахуванням статті 26 Закону № 2232-XII та додатка 19 до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170.
Залежно від конкретних обставин необхідні:
Рапорт військовослужбовця про звільнення за сімейними обставинами.
Свідоцтво про народження військовослужбовця або інші документи, які підтверджують споріднення.
Документ про встановлення матері чи батькові інвалідності I або II групи.
Медичні документи, які підтверджують необхідність постійного догляду.
Документи щодо наявності або відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення та обставин, що мають значення для застосування відповідної підстави звільнення.
Інші документи, необхідні саме для відповідної сімейної ситуації.
Документ про спільне проживання може бути додатковим доказом, однак не замінює документи, прямо необхідні за законом.
6. Як діяти, якщо мати потребує догляду, але не має інвалідності
Перший крок — звернутися до лікуючого лікаря матері та з'ясувати наявність медичних підстав для направлення на ЕКОПФО.
Якщо інвалідність I або II групи буде встановлена, потрібно сформувати належний пакет документів з урахуванням сімейних обставин та підготувати рапорт на звільнення.
Рапорт доцільно подавати таким способом, який дозволяє підтвердити факт і дату його подання, а також перелік доданих документів.
У випадку відмови командування необхідно отримати відповідне письмове рішення, встановити мотиви відмови та перевірити їх відповідність закону.
За наявності правових підстав неправомірне рішення, дію або бездіяльність командування можна оскаржити в адміністративному суді.
При цьому судова перспектива залежить від конкретних документів, формулювання підстави звільнення та обставин справи.
7. Не плутайте звільнення зі служби та відстрочку від мобілізації
Це різні правові процедури.
Відстрочка від мобілізації регулюється статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Звільнення чинного військовослужбовця з військової служби регулюється статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Умови одержання відстрочки не можна автоматично переносити на процедуру звільнення.
Саме ця помилка нерідко призводить до підготовки рапортів із посиланнями на норми, які не регулюють відповідну ситуацію.
Висновок
Якщо військовослужбовець має висновок ЛКК про необхідність постійного догляду за матір'ю, але у матері немає інвалідності I або II групи, таких документів недостатньо для звільнення саме за підставою постійного догляду за батьками під час воєнного стану.
Водночас не слід ототожнювати відсутність необхідних документів на певний момент з остаточною неможливістю звільнення.
Необхідно перевірити медичні підстави для встановлення інвалідності, належно оформити сімейні обставини та застосувати саме ту норму закону, яка відповідає правовому статусу військовослужбовця.
За наявності всіх законних підстав формальна відмова командування може бути оскаржена.
Нормативні джерела та судова практика
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», стаття 26.
Постанова КМУ № 1338 від 15.11.2024.
Наказ МОУ № 170 від 10.04.2009.
Постанова Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.
Матеріал має інформаційний характер. Застосування підстав звільнення залежить від конкретної сімейної ситуації та документів.
Автор: адвокат Володимир Романченко
ПРАВОПОРУЧ — онлайн-приймальня адвоката.
Потрібна допомога з аналізом підстав для звільнення, підготовкою рапорту або оскарженням відмови командування? Можна залишити звернення через онлайн-приймальню ПРАВОПОРУЧ.