23 жовтня 2026 року набирає чинності основна частина змін до законодавства про виконавче провадження, передбачених Законом України № 4833-IX від 7 квітня 2026 року. Нові правила стосуються автоматизованого обміну інформацією, арешту банківських рахунків та електронних грошей, зняття окремих обмежень після погашення боргу, захисту єдиного житла та інших питань примусового виконання рішень. Для громадян це означає не лише нові можливості, а й додаткові ризики. Виконавцям стане простіше отримувати відомості про майно та фінансові активи боржників. Водночас законодавець передбачив окремі механізми захисту майнових прав. Розглянемо, що змінюється та як діяти, якщо банківський рахунок уже арештований. 1. Чи зніматимуть арешт із рахунку автоматично? Один із напрямів реформи — автоматизація процедур, пов'язаних із погашенням заборгованості та зняттям обмежень у виконавчому провадженні. Закон № 4833-IX доповнює Закон України «Про виконавче провадження», зокрема положеннями про наслідки погашення заборгованості. У визначених законодавством випадках автоматизована система виконавчого провадження забезпечуватиме формування відповідної інформації та її передачу учасникам електронної взаємодії. Однак важливо враховувати три обставини. По-перше, автоматизація не означає скасування всіх арештів, накладених раніше. По-друге, для припинення відповідних обмежень необхідно виконати встановлені законом умови. Сплата основної суми боргу не завжди є достатньою, оскільки у виконавчому провадженні можуть стягуватися також витрати, виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця. По-третє, зняття арешту залежить від конкретної правової підстави, а не лише від факту надходження грошей на певний рахунок. Тому після погашення боргу доцільно перевірити стан виконавчого провадження, наявність інших невиконаних зобов'язань та фактичне припинення обмежень у банку. 2. Чи зможуть виконавці арештовувати електронні гаманці? Законодавчі зміни розширюють електронну взаємодію у сфері примусового виконання. Виконавці отримують уточнені механізми роботи з рахунками у банках, небанківських надавачів платіжних послуг, електронними грошима та іншими фінансовими активами. Це означає, що зберігання коштів не на традиційному банківському рахунку, а в електронному гаманці саме по собі не гарантує захисту від стягнення. Разом із тим на нові фінансові інструменти поширюються встановлені законом обмеження. Якщо звернення стягнення на певні кошти заборонене, цифрова форма їх зберігання не повинна скасовувати цей захист. Окремо слід перевіряти, чи реалізований відповідний механізм інформаційної взаємодії та чи дотримано порядок його застосування. 3. Якщо арештовано зарплатну картку Сам факт зарахування заробітної плати на поточний рахунок не завжди означає, що банк автоматично визначить усі кошти на ньому як такі, на які заборонено звертати стягнення. Необхідно розрізняти арешт рахунку, звернення стягнення на кошти та утримання безпосередньо із заробітної плати. Це різні юридичні механізми. Якщо із заробітної плати вже здійснюються утримання за виконавчим документом, додаткове блокування залишку коштів на банківському рахунку потребує перевірки з урахуванням характеру надходжень, установлених законом обмежень стягнення та обставин конкретної справи. Для захисту прав боржника можуть знадобитися: - довідка роботодавця про виплату заробітної плати; - банківська виписка із зазначенням джерела надходжень; - документи про утримання за виконавчим провадженням; - постанова виконавця про арешт коштів; - відомості про суму заборгованості та характер стягнення. Після аналізу цих документів можна визначити, чи існують підстави для зняття арешту повністю або частково. 4. Арешт рахунків військовослужбовців Це питання особливо актуальне під час воєнного стану. Поширене переконання, що будь-які кошти військовослужбовця автоматично захищені від стягнення, є помилковим. Правове значення мають характер виплати, джерело її надходження, вид стягнення та наявність спеціальних законодавчих обмежень. Необхідно окремо встановлювати, чи йдеться про грошове забезпечення, додаткову винагороду, компенсаційну виплату, соціальну допомогу або інші кошти. Саме тому в заяві до виконавця недостатньо написати, що рахунок належить військовослужбовцю. Потрібно пояснити, які саме кошти знаходяться на рахунку, яким нормативним актом регулюється їх виплата та чому закон обмежує або забороняє звернення стягнення на них. У деяких випадках вирішальне значення матиме не назва банківської картки, а документи військової частини та призначення конкретної виплати. 5. Як користуватися рахунком, якщо арешт ще не знято? Під час воєнного стану законодавством уже передбачений спеціальний механізм використання одного поточного рахунку фізичної особи — боржника. Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» боржник може звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. У межах установленого законом місячного ліміту з такого рахунку можна здійснювати дозволені видаткові операції. Ліміт пов'язаний із двома розмірами мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня відповідного року. Для застосування цього механізму необхідно подати виконавцю заяву із зазначенням реквізитів рахунку та відповідного банку. Важливо: визначення рахунку для видаткових операцій не означає автоматичного зняття арешту з усіх коштів боржника. Цей спосіб захисту доцільно використовувати тоді, коли немає підстав для негайного повного зняття арешту, але необхідно забезпечити законну можливість користування частиною власних коштів. 6. Новий захист єдиного житла боржника Закон № 4833-IX підвищує загальний поріг заборгованості, за якого забороняється звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване. Замість попереднього порогу у 20 мінімальних заробітних плат установлено поріг у 50 мінімальних заробітних плат. Однак ця гарантія має винятки. Зокрема, спеціального аналізу потребують випадки звернення стягнення на предмет іпотеки, а також виконання рішень про відшкодування визначених законом видів шкоди. При цьому слід відрізняти звернення стягнення на нерухомість від накладення арешту як забезпечувального заходу. Законодавча заборона реалізації житла за певних умов не завжди тотожна безумовній забороні накладати на нього будь-яке обтяження. Тому вимоги про зняття арешту з квартири потрібно формулювати з урахуванням мети та правової природи конкретного обмеження. 7. Які гарантії передбачені для житла військовослужбовців? Окремі положення Закону № 4833-IX спрямовані на посилення захисту єдиного житла військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом одного року після його припинення передбачаються спеціальні обмеження щодо звернення стягнення на таке майно. Водночас закон містить винятки, пов'язані, зокрема, з іпотекою та відшкодуванням визначених видів шкоди. Тому перед застосуванням цієї гарантії необхідно з'ясувати статус боржника, чи є житло єдиним, характер виконавчого документа та наявність законодавчих винятків. 8. Що робити, якщо банк уже заблокував рахунок? Насамперед необхідно встановити юридичну підставу арешту. Перший крок — отримати інформацію в банку. Потрібно з'ясувати, який виконавець наклав арешт, номер виконавчого провадження та реквізити відповідної постанови. Другий крок — перевірити виконавчий документ. Необхідно визначити, на підставі якого рішення здійснюється стягнення, чи не скасоване воно, яка сума підлягає стягненню та чи правильно відкрито виконавче провадження. Третій крок — зібрати підтвердження походження коштів. Якщо на рахунок надходять виплати, щодо яких законом передбачений особливий захист, це потрібно документально підтвердити. Четвертий крок — обрати належний спосіб захисту. Залежно від обставин це може бути заява виконавцю про зняття арешту, визначення рахунку для видаткових операцій, оскарження дій виконавця або інший передбачений законом процесуальний засіб. П'ятий крок — перевірити процесуальний строк. Порядок судового оскарження залежить від того, яке рішення виконується, ким накладено арешт та які саме дії оскаржуються. Не кожен спір з виконавцем підлягає розгляду адміністративним судом. 9. Чи потрібно чекати 23 жовтня 2026 року? Ні, якщо право порушене вже зараз. Зміни законодавства не позбавляють боржника можливості використовувати чинні механізми захисту. Якщо арешт накладено на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, або виконавець порушив процедуру, питання захисту відповідних прав потрібно вирішувати без зволікання. При цьому дата набрання чинності конкретною нормою має значення. Закон № 4833-IX передбачає поетапне введення окремих положень, тому правові наслідки необхідно оцінювати з урахуванням відповідної дати. Висновок З 23 жовтня 2026 року виконавче провадження стає більш цифровізованим. Нові механізми можуть пришвидшити обмін інформацією між виконавцями та фінансовими установами, спростити окремі процедури після погашення боргу й посилити визначені законом майнові гарантії. Проте автоматизація не усуває необхідності правової оцінки конкретного арешту. Якщо банківський рахунок заблоковано, потрібно встановити не лише суму заборгованості, а й законність виконавчого документа, характер коштів, повноваження виконавця та належний спосіб захисту. Адвокат Володимир Романченко м. Харків Правнича допомога у справах про арешт рахунків, виконавче провадження, захист майна та прав військовослужбовців. Онлайн-звернення: https://pravo-platform.vercel.app Нормативна база 1. Закон України від 07.04.2026 № 4833-IX — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4833-20 2. Закон України «Про виконавче провадження» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 3. Закон України «Про іпотеку» — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15